До компетенції посольства і консульських посадових осіб не належать такі дії:

• надання сприяння громадянам України у пошуку роботи, оформленні дозволу на роботу чи проживання на території Республіки Еквадор, здійснення будь-якого впливу на компетентні органи Еквадору з цих питань;
• дії щодо внутрішніх паспортів громадян України, зокрема: вклеювання фотокарток при досягненні 25 та 45 річного віку, оформити новий або продовжити строк дії наявного "внутрішнього" паспорта громадянина України (у формі книжечки або у формі ІD-картки);
• продовження терміну дії паспорта громадянина України за кордон;
• внесення даних про неповнолітніх дітей до закордонних паспортів їх батьків / законних представників.
• виконання обов’язків адвокатів, юридичних консультантів, туристичних агентів, перекладачів тощо;
• надання матеріальної допомоги, видача грошей в борг, сплата готельних та інших рахунків;
• звільнення від відповідальності у разі порушення законів країни перебування;
• пришвидшення оформлення громадянами клопотання про залишення на постійне проживання, вихід з громадянства та оформлення закордонного паспорта тощо;
• розшук осіб, зниклих безвісти

Роз’яснення щодо розшуку осіб 

Законом України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” від 12.07.2018 № 2505-VІІІ (далі – Закон) передбачено вичерпний перелік органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти, до якого МЗС та посольства/консульства не відносяться. Відповідно до пункту 1 статті 18 Закону, заява про розшук особи, зниклої безвісти, має подаватися заявником до відповідного територіального органу Національної поліції України. Розшук громадян України за кордоном, з якими втрачено контакт внаслідок військових конфліктів, сучасних міграційних процесів чи надзвичайних ситуацій також належить до сфери компетенції Служби розшуку Національного товариства Червоного Хреста (http://www.redcross.org.ua). З цих питань заявники можуть безпосередньо звертатися і до Міжнародної Служби Розшуку (https://www.іts-arolsen.org). Довідково: абзацом 2 статті 1 Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти” від 12.07.2018 № 2505-VІІІ (далі – Закон) регламентовано, що “заявник” – це особа, яка подала заяву про розшук особи, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування. Абзацом 8 статті 1 Закону визначено, що “особа, зникла безвісти” - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук. Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону - особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Абзацом 10 статті 1 Закону визначено, що “особа, зникла безвісти за особливих обставин” - це особа, що зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей.

Привертаємо Вашу увагу, що з питань пошуку інформації про загиблих або зниклих безвісти у роки війни родичів рекомендується звертатися до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке відповідно до постанови КМУ від 02.08.1996 №897 здійснює функції робочого апарату Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій.